Яке дерево можна назвати живим викопним

Яке дерево можна назвати живим викопним

Зміст

  1. Священноедерево
  2. Користь гінкго

Природа вражає не тільки різноманітністю форм і видів, а й здатністю до виживання, трансформації та переродження навіть після найстрашніших катаклізмів. Вважається, що льодовиковий період до невпізнання змінив планету, а більшість видів рослин загинули. Однак і сьогодні - стверджують вчені - можна побачити потомків колись вимовили дерев, які дивом вціліли. Помічниками у вивченні найдавнішої природи є так звані живі копалини. Це нащадки тих рослин, які мешкали на планеті багато мільйонів років тому, що збереглися і, на превеликий подив, незначно змінилися за таку тривалу боротьбу за виживання.

Вважається, що з часів льодовикового періоду на Землі збереглося не більше 50 найдавніших видів рослин, їх ще називають реліктовими.

 

Священноедерево


Прикладом рослини з минулого є гінкго («срібний абрикос»). Гінкові дерева мають химерне віроподібне листя. Така форма говорить про те, що гінкго не має відношення ні до хвойних рослин, ні до листяних дерев. Це дерево є нащадком папороті. Зазвичай гінкгові дерева виростають у висоту до 30 метрів, але іноді досягають позначки і в 40 метрів. Розмір стовбура в діаметрі може досягати 3-4,5 метрів.

Дерево це володіє дуже пишною кроною, пірамідальна форма якої виглядає благородно і змушує захоплюватися могутністю стародавнього виду дерев. Завдяки стійкості до агресивної зовнішньої середерастенії не страшні різні грибкові захворювання. Комахи теж особливо не шкодять росту і розвитку гінкових дерев. Гінкго дволопастний (білоба) вважається священним деревом у деяких народів і символом витривалості і довголіття.

Найдавнішими рослинами вважаються водорості, гриби і лишайники, за ними йдуть папороті і злакові, останні, втім, сильно відрізняються від прабатьків, тому не всі вчені схильні вважати їх живими копалинами.

 

Користь гінкго


З давніх часів гінкго знають як надзвичайно корисне дерево. Його культивували в східних країнах через насіння, що володіють не тільки поживними, а й цілющими властивостями. Насіння по теперішній час варять, смажать, вживають у їжу, а також застосовують у нетрадиційній медицині та професійній фармацевтиці. Вважається, що гінкго відмінно впливає на судини, покращуючи їх еластичність, при цьому з давніх часів відомо, що рослина може викликати і сильну алергічну реакцію, а тому застосування еплодів дерева або препаратів на їх основі повинно бути тільки за рекомендацією лікаря.

Археологічні розкопки показують, що понад 200 мільйонів років тому (мезозойська ера) це дерево було дуже поширеним. Практично у всіх куточках землі росло гінкго. Зараз цю рослину можна побачити в природі практично тільки в Китаї - в східній частині країни.

Це дерево віднесено до вимираючого виду, так як з існуючих колись 50-60 видів залишився лише один. Тому гінкго вирощують у ботанічних садах і парках практично в усіх країнах світу.